Кожна людина від народження має певні права і свободи, основоположні з яких - право на життя, на свободу, гідність, на працю, на прагнення до щастя, на освіту…

Однак, права і свободи кожного індивіда закінчуються там, де починаються права іншої людини та виникають його власні обов’язки як громадянина, тому визначення прав і обов’язків особи стоять поруч.

Коли люди стають батьками, вони автоматично отримують нові права і нові обов’язки, про які в повному обсязі іноді не знають.

Тож як бути обізнаними батьками, як зрозуміти, що можна і потрібно вимагати від інших, а що - від себе?

Права людини визначено вЗагальнійдекларації прав людини(https://www.coe.int/uk/web/compass/the-universal-declaration-of-human-rights-full-version-),ЄвропейськійКонвенціїпро захист прав і основних свобод людини(https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf)інших міжнародних документах, відповідно до яких працює Європейський суд.

Права громадянина України визначено в Конституції України, Законах і кодексах України та більш широко розкрито і уточнено в нормативно-правових документах.

Основоположні обов’язки і права батьків відносно своєї дитини викладено у Сімейному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text).

У статті 150 Сімейного кодексу України (далі-Кодекс) йдеться про обов’язки батьків щодо виховання і розвитку їхньої дитини. Батьки зобов’язані:

- забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та готувати дитину до самостійного життя;

- піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї, та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- поважати дитину і не допускати будь-яких видів експлуатації;

- не допускати фізичних покарань та інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;

- забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини…

Статтею151Кодексу визначено права батьків щодо виховання дитини і підтверджується їхнє переважне право перед іншими особами на особисте виховання, крім того зазначається, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб; передавати її виховання фізичним і юридичним особам; обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 141 Кодексу визначено рівність прав та обов’язків кожного з батьків щодо їхньої дитини, а статтею152 - кожній дитині забезпечується право на належне батьківське виховання та право противитися неналежному.